back to ukma Прес-центр
 
 
ХІХ Конгрес Міжнародної асоціації компаративістики в Сеулі E-mail
Середа, 08 вересень 2010 09:41

З 15 до 21 серпня 2010 року в Сеулі (Південна Корея) на базі Університету Чанг-Енг (Chung-Ang University) проходив ХІХ Конгрес Міжнародної асоціації компаративістики (МАК), який зібрав майже з тисячу провідних літературознавців світу.

 Робочі мови конгресу — англійська та французька. Захід складався з шести робочих днів та одного дня, присвяченого екскурсійним турам, щоби учасники мали можливість поєднати години праці з відпочинком. Зрештою, Південна Корея — регіон із надзвичайно багатою історією та культурою. На конгресі були присутні науковці зі США, Німеччини, Австрії, Франції, Індії, Китаю, Японії, Польщі, Словенії, Словаччини, Іспанії, Великобританії, Південної Кореї, Південної Африки, Італії, Камеруну тощо.

ХІХ Конгрес складався з шести основних секцій: «Створюючи компаративістику глобальною: нові теорії та практики», «Визначаючи літературу в добу гіпертекстуальності», «Природа, технології й гуманізм у різних традиціях», «Аналізуючи конфлікти й роль Іншого», «Перекладаючи відмінності, поєднуючи світ», «Місце Азії в новій парадигмі компаративістики». Серед провідних тем Конгресу можна назвати такі: рецепція англійської (зокрема Шекспіра й літератури ХХ ст.) і французької (ХХ ст.) літератур у східних літературах (індійській, китайській, арабській), питання імагології та геокритики, переосмислення  філософських систем і теоретичних праць І. Канта, О. Шпенглера, М. Мак-Люена, Г. Бгабги, Ж. Дерріда, М. Бланшо; окреслення специфіки національних (регіональних) компаративістичних шкіл, визначення ступенів і різновидів інтермедіальності.

Видатний компаративіст Стівен Тотосі де Сепетнек говорив про роль інтермедіальності в компаративних дослідженнях, а професор Манфред Шмелінг (попередній голова МАК) — про те, що всі поняття, які містять компоненти «інтер-», «транс-», «мета-» тощо, належать до центру предметної сфери компаративістики (вони окреслюють один із головних принципів компаративістики: визначення відмінностей у середині цілісного). Професор Чанг-хо Чанг, президент Корейської асоціації компаративістів і голова оргкомітету ХІХ Конгресу, зауважив: «ХХІ сторіччя — це час обміну, розчинення й спільної дії. Це століття, яке визначить нову долю гуманітарних наук. Наше майбутнє пролягає у площині, яку б я волів назвати «компаративна уява». Для мене завжди було цікавим і незбагненним те, як звичайне слово «порівняння» стало одним із найуспішніших і найвпливовіших концептів у гуманітарних студіях ХХ і ХХІ ст.. Це сталося, як на мене, тому, що компаративна робота дає можливість індивідуальній ідентичності сформуватися через використання відмінностей й розуміння Інакшості. Наразі настає час для утвердження таких понять, як «понад», «перехрестя», «мульти-», «конвергенція» й «міграція». Всі ці поняття є складовими різних доменів компаративістики й культурницької політики (або ж навіть когнітивної етики будь-якого порівняння»)».

Не буде перебільшенням сказати, що Міжнародний конгрес компаративістики часто прирівнюють до міжнародних Олімпійських ігор, тільки в царині порівняльного літературознавства. Конгрес, який розпочав своє життя ще 1955 року у Венеції (Італія), проходить кожні три роки в різних країнах світу (попередній, 2007 року, відбувся в Ріо-де-Жанейро). Конгрес 2010 року було присвячено темі «розширення меж компаративістики» (забігаючи наперед, зауважу, що черговий ювілейний ХХ Конгрес відбудеться 2013 року в Сорбонському університеті Парижа — Франція є поки що єдиною країною, яка за всію історію існування Міжнародної асоціації компаративістики вже двічі приймала конгрес у себе в 1970 і 1985 рр. — й його роботу буде присвячено питанням «методології компаративістичних досліджень»).

Конгрес у Сеулі мав на меті окреслити новітні межі для компаративістики ХХІ ст.. Якщо в середині ХХ ст. в центрі наукових дискусій були питання про те, що має бути в центрі компаративістичних досліджень (дискусії у працях П. ван Тігема, Г. Ремака, Р. Веллека): лише літературні тексти чи й також тексти, наприклад, кіномистецтва; чи можна порівнювати художній тексти, залучаючи інструментарій і знання з політології, соціології, економіки, то наразі йшлося про визначення нових доменів порівняльного літературознавства, зокрема, таких, як нейронаука, високі технології, кіберпростір. Усі ці теми знаходять своє втілення в новітніх текстах. Тому для їхнього аналізу компаративісту потрібно мати знання з нейронаук (нейробіології, нейрохімії), комп’ютерної інженерії тощо. Сучасна літературознавча наука, як було неодноразово проголошено на Конгресі, відходить від таких понять, як «мистецтво», надаючи перевагу поняттю медіа. Навіть структуралістське поняття «текст» для компаративістів уже видається застарілим, натомість будь-який витвір мистецтва (або текст) наразі рекомендовано називати прикладом медійності, а мистецтво — просто  медіа.

Водночас, у своїй фінальній доповіді під час закриття Конгресу професор Манфред Шмелінг (Німеччина, голова Міжнародної асоціації з компаративістики з 2007 до 2010 рр.) зазначив, що в сучасній компаративістиці також пріоритетними є два таких напрями: 1) рецепція тем, сюжетів і образів світової літератури; 2) визначення головного героя (ліричного суб’єкта) в сучасних текстах (ким є «герой нашого часу»? Це турист, фланер, менеджер транснаціональної корпорації, відсторонений споглядач?). Також було зазначено, що наразі потрібно акцентувати на вивченні питань рецепції в діахронічному аспекті, які до цього часу були на маргінесі літературознавчих досліджень. Професор Шмелінг говорив і про те, що пріоритетним завданням нового керівництва Світової асоціації компаративістики стане «узаконення» академічного статусу для літературної критики. На думку науковця, сьогодні в деяких регіональних літературознавчих спільнотах поняття «літературна критика» вийшло поза межі наукового літературознавства. Насправді такого бути не повинно, оскільки для компаративіста літературна критика фактично постає такими собі «польовими дослідженнями», які уможливлюють подальші дослідження й висновки.

Для того, щоб вивчити історичне сприйняття якогось образу в національній літературі, потрібно обов’язково орієнтуватися й на рецепцію сьогодення. Тому літературна критика, написана чи то академічними науковцями, чи то журналістами, постає формою першого схоплення нових естетичних тенденцій у часі, коли історію цієї літератури поки що з об’єктивних причин неможливо написати (має пройти час, тексти мають пройти процес природного відбору для потрапляння в канон), проте можливо говорити про компаративістичні дослідження, які мають охоплювати простір літературної критики. Тому літературна критика в будь-якому разі є природною частиною академічного літературознавства й мусить мати статус окремої галузі (порід із історією, теоріє літератури та компаративістикою).

Проте, важливо усвідомити (і про це йдеться у висновках ХІХ Конгресу), що порівняльний метод аж ніяк не може претендувати на статус методу в літературознавчих (компаративістичних) дослідженнях. Провідні науковці світу зійшлися на тому, що порівняльний «метод» насправді може мати статус лише форми інтелектуальної рефлексії. Тому писати в дисертаціях чи статтях, що в роботі використано «порівняльний/компаративістичний методи» хибно. Натомість методи порівняльного літературознавства (яке у світовій спільноті має вживатися синонімічно до поняття «компаративістика») — це насамперед інтертекстуальний, структуралістський, деконструктивістський тощо. Значну увагу в доповіді колишнього голови МАК М. Шмелінга було присвячено і питанням перекладу, що наразі має бути предметом передовсім літературознавства (компаративістики) й вийти з лав лінгвістики. Принаймні дисертації з перекладознавства мають захищатися не в руслі мовознавчих.

Під час ХІХ Конгресу відбулась урочиста зміна керівного апарату МАК. З 2010 до 2013 рр. МАК очолюватиме знаний компаративіст і дослідник скандинавських літератур професор Стівен Сандрап (США). В його доповіді було зазначено, що в наш час актуалізовано містичні теми в новітньому мистецтві (літературі, кіно, малярстві). Для аналізу таких творів потрібні знання з релігієзнавчих студій, культурології тощо. Взагалі, на думку науковця, ми живемо в час пост-теорії, коли потрібно знову повертатися до «онтології Слова» й не боятися написання слів із великої літери. Покоління Дерріда змусило переінакшити літературознавчий простір, показавши, що великі наративи — це замасковані й небезпечні простори. Проте сучасна компаративістика має повернутися до осмислення великих культурологічних проектів. Деконструкція спрацьовує щодо текстів юдейської та християнської культур, але не завжди дає вірогідні результати в текстах, які належать до скандинавських, індійських культур.

Провідні науковці Конгресу були одностайні в тому, що культурологія та літературна критика — це два кити новітньої компаративістики. Головне для компаративіста — знати не текст, а контекст, у якому існує відповідне літературно-естетичне явище: контекст історичний, соціальний, політичний, економічний, науково-технологічний. В доповідях почесних промовців Конгресу йшлося і про те, що сьогодні у світовій естетиці ми маємо повернення до неомодерних традицій (зокрема, сучасні художні тексти потребують знань із теорії контрапункту, з індійської поетики (дхвана, расá, аланкар) тощо). Ці проблеми були представлені в доповіді професорки Джейн Джасбір.

Також одним із почесних промовців на ХІХ Конгресі була письменниця Герта Мюллер, лауреатка Нобелівської премії з літератури в 2009 році (німецькомовна письменниця, яка народилася в Румунії). Її виступ мав есеїстично-філософський характер і мав назву «Перукар, волосся й король». Фактично це була сповідь про перші кроки у просторі літератури, про жахливі соціально-історичні колізії й диктатуру в Румунії).

Напрацювання цього Конгресу, безперечно, мають увійти у світовий науковий досвід. Після публікації наукового збірника з результатами ХІХ Конгресу в 2011 році, традиції світової (й вітчизняної) компаративістики буде змінено й узгоджено з напрацюваннями найвизначнішого наукового заходу в царині порівняльного літературознавства. Черговий ХХ Конгрес Міжнародної асоціації компаративістики відбудеться влітку 2013 року в Парижі у стінах Університету Сорбони. Його головна тема: «Методологія компаративістичних досліджень». Місце проведення ХХІ Конгресу (2016 року) поки що залишається вакантним.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фотогалерея

Презентаційні матеріали

Відео-галерея

 

 

 

 

Сайт розроблений і підтримується Інноваційним центром інформаційних технологій НаУКМА
copyright@ukma 2009 - 2018