back to ukma Прес-центр
 
 
Наталя Артикуца: «Справжній ритор - це і автор, і режисер, і актор свого моноспектаклю» Друк E-mail
Автор Ірина Романчук   
Понеділок, 23 квітень 2012 09:36

 Проведення весняного конкурсу ораторського мистецтва стало доброю могилянською традицією. Цього року було проведено ювілейні для НаУКМА, п’яті публічні змагання, у яких взяли участь 38 студентів – як слухачів курсу «Основи ораторського мистецтва», так і просто усі охочі виступити перед публікою. Автором ідеї цього конкурсу та його організатором є доцент кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук ФПвН, керівник Центру інноваційних методик правничої освіти Наталя Володимирівна Артикуца. Пані Наталя погодилась поділитися враженнями щодо цьогорічного конкурсу, а також розповісти історію його започаткування у НаУКМА.

- Пані Наталю, розкажіть, чому п’ять років тому у Вас з'явилася ідея організувати конкурс ораторського мистецтва в Могилянці?
 

- Спочатку виникла ідея створення дисципліни вільного вибору «Основи ораторського мистецтва», яка б мала на меті допомогти кожному студенту незалежно від його майбутнього фаху оволодіти секретами ораторської майстерності та реалізувати свій комунікативний потенціал. У процесі викладання та спілкування із студентами виявилося, що деякі з них, хоча й доволі глибоко опанували теорію риторики, усе ж не наважуються виступати перед великою аудиторією (100 і більше осіб). До виступів такого роду потрібно ретельно готуватися, а тому вся система нашого навчання складається з послідовних практичних кроків, вправ і дій, які поступово готують слухачів до публічних виступів (розповіді, промови в ролях, акторські етюди, артикуляційні вправи, інтонаційні модуляції, скоромовки, інтерв`ю, експромт-промови тощо). Логічним підсумком такого навчання  має стати публічний виступ перед могилянською громадою. Так виникла ідея завершувати курс змаганнями риторів – слухачів курсу.

- У 2001-му році у НаУКМА було створено правничу клініку. Чи можна вважати курс " Основи ораторського мистецтва" частиною цього проекту?

- Ні, це різні проекти. Правнича клініка створювалася 2001 р. як консультаційний центр для надання безоплатної юридичної допомоги малозабезпеченим верствам населення. Курс «Основи ораторського мистецтва» призначений для студентів різних факультетів, він не має фахово-юридичного спрямування, на відміну, наприклад, від спеціалізованого курсу для правників «Судова риторика», заняття з якого відбувалися в судовій залі Правничої клініки. Загалом же навички ораторського мистецтва потрібні сьогодні всім незалежно від майбутнього фаху. Але в деяких професіях, зокрема правничій,  політологічній, журналістській та ін., вміння виступати публічно є визначальною складовою професіоналізму, запорукою професійного успіху та кар’єрного зросту в кращому його розумінні.

- В яких ситуаціях правнику важливо володіти ораторським мистецтвом?

- Професійний діалог, консультування, фахова дискусія, інтерв’ювання, ділові переговори, наукові і судові дебати, – ось неповний перелік ситуацій, у яких правник має виявити вміння й навички усного публічного мовлення. Треба не лише знати специфіку, закони і правила юридичної мови, але й уміти ці знання застосовувати на практиці, у різних комунікативних ситуаціях. Важливою складовою успішної роботи судді, прокурора, адвоката є володіння секретами судового красномовства, серцевиною якого є мистецтво аргументації та доведення істини у справі.

- Якою є тематика промов у конкурсі ораторського мистецтва? Чи існують «табу» на певні теми?

- Тематика промов вільна, адже, як казав Феофан Прокопович, «усе, що тільки є у природі речей, може бути предметом промов оратора». Ми щороку збагачуємо тематичний репертуар конкурсних промов, заохочуючи риторів до пошуку нових цікавих і актуальних тем. Оскільки охочих виступити на нашому конкурсі сьогодні набагато більше, ніж ми можемо вмістити в час, відведений на змагання, то ми здійснюємо попереднє прослуховування, залишаючи поза програмою конкурсу промови надто довгі, недостатньо підготовлені, з-поміж кількох промов на спільну або подібну тему обираємо кращу. Умій бути лаконічним – одне з правил нашого змагання. Адже всім відомий вислів про те, що «5 хвилин вас слухають, 10 – ще терплять, а через 20 – вже ненавидять». Друге правило – чесно говори про те, що тебе насправді хвилює. Третє – промову треба написати самому. Фактично це невеличкий авторський художньо-публіцистичний або художньо-літературний твір, для багатьох перший.

- Цього року відбулося вже п'яте змагання риторів. Чи існують якісь тенденції у зміні тематики та якості виступів протягом цих років?

- Щодо змін у тематиці промов, вони, безумовно, є, і віддзеркалюють вони і суспільні настрої, і нові суспільні проблеми, і нові цінності. Ті негативні тенденції, що спостерігаються в житті сучасного суспільства (криза, загострення болючих соціальних проблем, які мають наслідком соціальну апатію, зневіру, розчарування тощо), позначаються і на  тематиці промов. Так, палкі патріотичні та сповнені національною гордістю промови поступилися місцем промовам аналітичним,  проблемно-філософським, соціально діагностичним.

Щороку дедалі більше актуалізується проблема занурення людини у віртуальний світ. Але є теми класичні, вічні, які приваблюють пошуками сенсу людського буття, меж можливостей людини,  її чеснот, формул успіху, кохання, щастя, загальнолюдських і особистісних цінностей. Вони утверджують гідність людини, гуманізм,  милосердя, людяність.

- Чи впливає обрана конкурсантом тематика на рішення журі та глядачів?

- На рішення журі, на мій погляд, впливає комплекс факторів:  актуальність і новизна теми – лише один з них. Сама по собі тема, без її досконалого словесного вираження, органічної стилістики, натхненності й майстерності виступу оратора не може заслуговувати на перемогу в нашому змаганні. Вдалий вибір теми, оригінальна назва, свіжі й оригінальні ідеї, ретельно продуманий словесний ряд, композиція твору, його стилістика, щирість і артистизм у поєднанні з особистісними рисами оратора, – ось складові успіху в публічному виступі.

- Ви сказали, що виступ ритора – це фактично моноспектакль. Чи так важливі для оратора акторські здібності?

- Безперечно, такі здібності і навички допомагають досягти успіху, і навіть на політичній арені. Згадаймо популярність американського президента, колишнього актора Рональда Рейгана.

На наших конкурсах глядачі високо цінують, коли невеличкий за часом виступ перетворюється на театр одного актора, коли створюється певний художній образ, в уяві глядачів виникають мальовничі картини того, що має на меті передати автор. Такі виступи заворожують, гіпнотизують, інтригують глядача. А ритор одночасно є автором, режисером і актором свого моноспектаклю. Застосовуються оригінальні атрибути і засоби, що посилюють вплив промови (органічний музичний супровід, відеоряд, предмети тощо). Але головне – артистизм, магія, творча вдача того, хто виступає.

- У цьому році звання "Найкращий ритор за 5 років" отримав Богодар Ковалів з виступом «Прощавай, Могилянко!".У чому, на Вашу думку, її актуальність?

- Кожен, хто навчається (або викладає) у Могилянці, усвідомлює свою причетність до неї, до її духу і традицій, до могилянської спільноти взагалі. Кожен залучений в орбіту могилянського життя, в її унікальну атмосферу, час від часу замислюється над питаннями: що відрізняє Могилянку від інших університетів? У чому її неповторність і привабливість? Що дає Могилянка кожному з нас? Чи виправдовує вона сподівання тих, хто обрав її на своєму життєвому шляху? Що буде далі? Ніхто не хоче розчаровуватись. Ніхто не хоче втратити те, що здобуто її засновниками. Вболівання за те, щоб не втратити найцінніше, що є в Могилянці,  – її волелюбність і справедливість, дух демократії, особливу інтелектуальну й творчу атмосферу, – спонукає всіх, хто цінує і любить нашу альма-матер, до її збереження і примноження усього того, що ми так цінуємо і любимо в ній. Саме у цьому, на мою думку, полягає актуальність виступу Богодара Коваліва. Це промова людини, яка прожила разом з Могилянкою 6 років, гостро відчула свою причетність до неї напередодні розставання і показала, що проблеми Могилянки стали для її вихованців спільними, нерозривно пов’язаними з їхнім власним життям.

- Які склалися традиції за час проведення конкурсу?

- По-перше, ми не забуваємо учасників і запрошуємо їх на всі наступні змагання, навіть якщо вони вже завершили навчання у Могилянці. Вони можуть знову взяти участь у змаганнях як конкурсанти або стати членами журі. По-друге, прагнемо максимально повно реалізувати  принцип «вільного творчого навчання», притаманний Могилянці. По-третє, дотримуємось принципу демократизму для визначення переможців (шляхом анкетного голосування глядачів). По-четверте, щороку відкриваємо змагання Словом Феофана Прокоповича «До молодих ораторів», з яким славнозвісний ритор, професор і ректор КМА звернувся до могилянських риторів понад триста років тому. Честь виступити від імені Феофана Прокоповича надається найкращим риторам. Незабутні образи цієї величної особистості створювали: Килимар В’ячеслав, Ковалів Богодар, Ляпкало Єгор, Ковтун В’ячеслав,  Дарага Ілля.

- Хто входить до складу почесного журі та почесних гостей конкурсу?

- Як правило, ми запрошуємо викладачів, деканів та їх заступників, представників адміністрації президента НаУКМА, переможців і учасників попередніх змагань. Дякую усім членам нинішнього журі за те, що знайшли час для нашого риторичного марафону. Дуже приємно, що до нас на ювілей завітали також колишні випускники НАУКМА, члени Асоціації могилянських випускників – Ольберт Наталя, Балацька Галина, Пересєдов Костянтин.

- Чи маєте спонсорів для організації змагань риторів?

- Книжковими подарунками забезпечують учасників та переможців конкурсу Міжнародний благодійний фонд “Відродження КМА”, Міжнародний фонд «Єдиний світ»,  Видавництво «Дух і літера». Було б добре знайти спонсорів для організації подібних змагань на міжнародному рівні, опублікування кращих промов з фотографіями авторів в окремому збірнику. Користуючись нагодою, висловлюю щиру подяку віце-президентові з економіки та фінансів Людмилі Дяченко, віце-президенту з розвитку Наталі Шумковій, декану факультету правничих наук Андрієві Мелешевичу, виконавчому директору Володимиру Кобзарю, директору Видавництва «Дух і літера» Леонідові Фінбергу,  прес-секретарю Міжнародного фонду «Єдиний світ» Максимовській Вікторії за підтримку і сприяння у проведенні цього заходу.

- Які перспективи подальшого розвитку змагання риторів?

- Цей конкурс відроджує одну з історичних традицій нашої «альма-матер»: ствердження гуманістичних ідеалів засобами ораторського мистецтва. Києво-Могилянська академія по праву вважається колискою вітчизняної риторики. У період з 1635 по 1817 рік викладачами КМА було написано 127 підручників з риторики, за якими навчалися спудеї – майбутні видатні українські діячі. Це зробило її славетним осередком розквіту вітчизняної риторики. Унікальна Могилянська школа риторики має бути відроджена. Я мрію про те, щоб це змагання із загальноакадемічного перетворилося на міжнародне, в якому б брали участь українські оратори, що навчаються на відділеннях україністики європейських університетів, а також студенти з інших українських вишів. Відкритість, демократичність, толерантність наших змагань ми маємо зберегти.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Фотогалерея

Презентаційні матеріали

Відео-галерея

 

 

 

 

Сайт розроблений і підтримується Інноваційним центром інформаційних технологій НаУКМА
copyright@ukma 2009 - 2018